Сонечко в вікні пригріло пузо…
Каву в ліжко секретар приніс…
Вітерець каштанами вовтузить…
Файно все… В гаранта вихідні…
Позіхнув… Потилицю почухав…
Кинув капцем Тузіку в куток…
– Принеси!.. Та пес той навіть вухом
не шевелить… Бовдура шматок!..
Скайп дзеленькнув… Трамп – у моніторі…
– Дональд, здрасьтє! Хаудуюду!
– Ти мене, звичайно, Петя, сорі,
та чи не пішов би ти в манду!
Що це за понти?! Вважаєш Штати
замість тебе мають воювать?!
Вислав в Рашу четверть дипломата,
й запишався, наче квітка, блядь!
Ми йому і санкції, і бабки,
і стволи даємо з під поли!..
А він в Тузіка швиряє, курва, тапком!
– Як ти взнав?
– Мені доповіли!
Ти чому ще до сих пір угоду
із кремлівським чмом не розірвав?!
– В мене сваха там… До того ж – два заводи…
Ні. Не можу, Дональд… Боже збав!..
І, між іншим, я і так мантулю
де б не був! Хоч на піску Мальдив!
Навіть вчора Путіну дві дулі
в Твіттері геройськи запостив!
То доповіли тобі неправду!
Я казав не «Тузік», а «Москва»!..
………………………………………………………
Чуєш, Дон, я був би дуже радий
помочі … Мільярдиків зо двА…
