Що буде з Україною? З Донбасом?
Ніхто не знає… Жоден чоловік…
Лиш я один…
Завів машину часу…
Хильнув горілки, й….в двадцять перший рік!..
Дощем і вітром зустріча столиця…
В дисплеї – друге вересня. Четвер.
Ні радості, ні посмішок на пиці
у перехожих… Наче хтось помер…
Хоча, сумні не всі… Ген, суне «тічка»
з пропитих, та волаючих хлєбал…
У кожного «георгієвська стрічка»
тріпоче під «владімірскій централ»…
Питаю чемно – друзі, а чи варто
так плюндрувати пам'ять про Майдан?
Вони ж мені під ніс - «дорожню карту»
гаранта нашого…Його, бля, «мирний план»…
- Чітай, хахол! Чітаєш па расійскі?!
Забил радной язик, урод?! Так знай –
всєм нам, сагласно договору в Мінскє -
амністія, і с солью каравай!
Тєпєря пасматрі на купол Ради!..
Я подивився, бляха, і завмер…
Бо поряд з Українським Стягом, гади,
повісили портянку «денеер»!..
А «тічка» не змовкає. Все смакує
моїм розчаруванням від новин…
- Ну, что, такі нє вишло спригнуть с х…
вєлікава, расійскава, крєтін?!
Й пішла собі, горлаючи блатнину,
та пендалі роздаючи хохлам…
……………………………………………………………
Такий от «мирний план» для України
керманичі приготували нам…
