Напевно, я ангел… Чи дурень… Не знаю…
Чи мати Тереза проснулась в мені!..
Можливо, я хворий, бо всім співчуваю...
Усім, хто по шию, і вуха в лайні…
Ось, навіть, і зараз – дивлюсь телевізор..
Дивлюсь, і потилицю мовчки шкребу…
Про зустріч із Трампом… Про щастя з «безвізом»…
Про чесність обранців, й підступність НАБУ…
І раптом - той кадр!.. (аж плакати хочу!) –
Сумні, і прозорі, як чистий бурштин
дивились у світ розенблатові очі
крізь пелену бурштинових сльозин!..
І я закричав у екран: - пане Ситник!
Не ті в тебе злодії! Зовсім не ті!
Хіба ж по очам бурштиновим не видко,
що люди, яких ти пресуєш – святі!
Тож я не повірю ніколи, й нізащо
в твоє звинувачення лживе й тупе!
Бо Поляков з Розенблатом найкращі
в «Народному Фронті», і БеПеПе!
Та Ситник той, бляха, (пробачте на слові),
не чує мої дифірамби палкі….
Дивлюся я в очі оті бурштинові….
.......................................................
Цікаво, і скільки ж бабла за такі?!....
