Я звичайний коваль. Без якихось кар’єрних амбіцій.
Гну залізо в узори, і цим заробляю на хліб.
А у свій вільний час насолоджуюсь творами Ніцше,
під хард-роковий «Rainbow», чи «Purple» із префіксом «Deep»...
Все б нічого… Кую і ворота, і хвіртки, і сходи…
Біднякам - подешевше… Баригам – три шкури в у.є.
Та все ж більше кую я оградки бійцям, що на Сході
захищали країну, й життя залишили своє…
Що сказати… Ні Бога, ні чорта, в державі немає!..
Щоби це зрозуміти, не треба «новин» кожен день.
Лиш поглянуть на батька, що сину хреста замовляє…
Чи на фейси міністрів поглянути варто лишень!..
Для одних та війна - є сльозами, протезами, кров’ю…
А для інших вона – в декларації свіжа стаття…
Може, все це і є - те життя, нам обіцяне?! «Нове»?!
Якщо так, нахера?! Нахера нам таке, блядь, життя?!
Я звичайний коваль. Без якихось кар’єрних амбіцій.
Гну залізо в узори, і цим заробляю на хліб…
Та все більше кортить, тим залізом – баригам по пиці!
Під хард-роковий «Rainbow», чи «Purple» із префіксом «Deep»…
